Час, це щось, що заставляє все робитися. Зупинити час, стане все не рухоме і загалом все стане. Час йде і він просто дуже цікавий. Брати локально - вічно часу не вистачає людям, а якщо вони зайняті то взагалі.
Ця тема є дуже цікава у всіх її аспектах. Можна його брати в різних масштабах. Для людей, зазвичай час вміщається в рамки 50-70 років, в середньому тривалість життя. Що такого в роках. Проте це з однієї сторони багато, а з іншої взагалі ніщо. Взяти еволюцію всього, там потрібний більший діапазон, мільйони років. Взяти життя метелика, менше року. А так, летить в тебе якийсь предмет, залишається пара секунд і цих секунд може бути достатньо, щоб щось зробити, прийняти рішення.
Цікава штучка, сповільнити час людина не може. А воно це просто світосприйняття, для прикладу очима. Ми можемо сприймати 24 кадри на секунду, тобто приблизно кожні 40 мілісекунд ми оновлюємо картинку. Проте відеозйомка дає можливість сповільнити чи прискорити саме сприйняття. Повільна зйомка куль, які пробивають предмети чи швидка зйомка будівництва стадіону чи змін пір року виглядає дуже круто.
Час — загадкова річ, поділяють теперішнє, минуле, майбутнє. Ну, живемо ми теперішнім, проте минуле записуємо. З'явилася ж наука історія, звісно, знаємо ми її не багато, проте навіть те, що знаємо є дуже цікаво. Мабуть якщо б була можливість щось зробити і попасти в минуле, я б з радістю, аналогічно і з майбутнім вирушив і подивився, як там було і буде. Це все переходить на фантастику, подорожі в часі, переміщення. Звісно, знято багато фільмів, тож кожен має невелику уяву про це все.
Теоретично, якщо брати себе і рухатися зі швидкістю світла, можна прискорити час відносно себе і попасти в майбутнє. Проте, ніяк не можна продовжити цим життя. Для себе, все рівно, що я рухався зі швидкістю світла, помру я від чогось в районі 100 років, але для всіх здаватиметься, що я прожив мільйон років, тобто вродився в 1991, вмер в 19910, але мені не було цікаво, оскільки вражень в мене так і залишилося 100 років. І з такої радості, вмерти не в свій час тупо.
Нащо ті подорожі в часі... Краще жити теперішнім, не дивитися туди. Файно, подорож в часі виконує наш інстинкт самозбереження. Найважливіший інстинкт, дитина людська протягом приблизно 16 років стає статево зрілою і має змогу локально продовжити рід в межах 40 років. Цікава штучка. Кожен з нас це подорож у часі, частинка лінії. Значить кожне покоління міняється кожні 20 років.
Ми є обмеженими часом і намагаємося чогось досягти. Попридумували змагань і маємо гарні мірки наших можливостей, за які просто фізично не вийдеш. Час цікаво проявляється в сні, там же він йде не так, як в реалі.
Та скільки б його не було, його не спинити і він не скінчиться, принаймні ніхто не знатиме, що він скінчився чи зупинився. Тож проблеми з ним не повинно бути, єдине сумно, що в житті настають моменти, коли просто свідомо починаєш “вбивати” час. Поменше б їх.
Далі, щось хочеться згадати суїцид.
Немає коментарів:
Дописати коментар